Йдучи до Софієвської площі , побачила групу молоді, які навчалися фотографії . А фотографували вони скульптуру Світовида . Але , як виявилося, ні вони , ні їх вчитель не знали навіть назви скульптури та й взагалі нічого про неї , хоч і були киянами. То може ще хто хоче розширити свій кругозір , бо стоїть ця скульптура на дуже людному місці в Києві на бульварі між Михайлівським і Софієвським соборами, де тисячі киян і гостей проходять кожного дня.
Це кам’яна копія унікальної пам’ятки язичницької доби –зображення слов’янського божества Збруцького ідола Світовида . Оригінал було знайдено в серпні 1848 року поблизу Гусятина , що на Тернопільщині , в обмілілій річці Збруч і датований 9-10 ст. н.е. і займає одне із найпочесніших місць серед експонатів Краківського музею.
За вченням з Велесової книги, - Світовид / а називають ще Святовит /- це зображення Духа Святого , духовна сутність Сварога –Отця , це Бог світла і святості. Він був у великій пошані далеких предків і вшановується в день осіннього рівнодення, бо це одна з чотирьох енергетичних точок року , які споконвіку визначалися людьми як свята природної сили . У первісному, язичницькому значенні це ім’я означало “наділений чудодійною і добротворною силою”.
Але зверніть увагу, як через це зображення далекі пращури передали нам свої сакральні знання. Ця скульптура – чотирибічна , а по вертикалі –триярусна, бо Енергія Всесвіту проявляється у семи чинниках . Чотирикутник символізує не тільки чотири сторони світу , але, можливо, й пори року давнього хліборобського календаря , що залежали від фаз Сонця. В українських енциклопедичних книгах дається детальний опис символіки Світовида , як Бога світла і святості . Верхній ярус зображає небо і слов’янських богів, середній – землю, а нижній – пекло. Верхня частина ідола оформлена у вигляді округлої шапки з міховою опушкою, під шапкою - чотири обличчя верховних слов’янських богів — Ладу, Мокошу, Перуна й Дажбога. Перстень тримає Лада— богиня весни, врожаю і кохання. Була опікункою шлюбу. Із рогом у руці — богиня долі Мокоша. До неї по заступництво зверталися породіллі. Меч-блискавка й кінь— на зображенні Перуна— покровителя грози , грому й інших небесних явищ, а також війни. Четверта постать це божество із солярним символом /колесо-сонце/ Дажбог покровитель плодовитості та сонячного світла. П’ятий бог – Велес – зображений внизу як основа, на якій тримається вся світобудова. У середньому ярусі– зображені земні люди- фігури чоловіків і жінок, що ніби ведуть хоровод .
Дослідники пов’язують з культом Святовида і залишки жертовника 5-8 сторіччя , виявленого в 1908 р відомим археологом Вікентієм Хвойкою на Старокиївській горі , звідки древнє головне божество Святовид і був скинутий у Дніпро при хрещенні та залишки капища на території сучасного Святошина в Києві. У храмах
Світовида
відбувалися урочисті всенічні Богослужби , рівнозначні Великоднім. Наші предки
вважали Силу Світовида Вселенською , яка є світлом мудрості .Може тому і потрібно було встановлення цієї скульптури саме на цьому місці між двома соборами і навпроти державних правових установ.